Школа майбутнє своє випускає

    Одинадцять зоряних літ непомітно промайнуло для випускників Йосипівського навчально-виховного комплексу. Вже позаду  недоспані ночі над підручником, хвилювання…

    В суботній вечір 1 червня подвір'я школи переливалося барвами квітів, святкового вбрання, добрих і щирих посмішок. Уся шкільна родина зібралася на традиційне свято випускного вечора. Адже закінчення школи – знаменна й пам'ятна подія в житті випускників, їхніх батьків, вчителів.

    Дивлячись на наших дорослих учнів розумієш, що закінчення навчання пов'язано не тільки з радістю, але і з побоюванням, легким смутком, надіями. Для них випускний вечір є відліком початку найбільшої зміни в житті. Вони начебто і не зовсім дорослі ще, але вже й не діти. Попереду ще море тривоги від зовнішнього незалежного оцінювання та вступної кампанії.

    Свято розпочалося ще задовго до урочистостей в сільському будинку культури, куди повільно, але впевнено розпочав збиратися люд: батьки, гості, старші та менші друзі наших випускників. Навколо море квітів, посмішок, побажань, привітань.

   У цьому році стіни школи залишили 8 юнаків та дівчат. І приємно, що двоє із них отримали атестати з відзнакою і нагороджені золотою та срібною медалями. Золотою медаллю і Похвальною грамотою за особливі досягнення у вивченні фізичної культури нагороджена Скочко Аліна та срібною медаллю і Похвальною грамотою за особливі досягнення у вивченні математики нагороджений Бабенко Андрій.

   З повагою наші випускники слухали привітання директора НВК Горобець Тетяни Борисівни,

першого вчителя Шаповал Валентини Степанівни,

класного керівника Козир Світлани Іванівни,

гостей (головного бухгалтера СТОВ ,,Агролан” Панасенко О.Д., яка привітала випускників і вручила грошові винагороди від підприємства відмінникам,

та головного бухгалтера сільської ради Тупицю М.М., яка висловила щирі привітання від керівництва села і вручила пам’ятні подарунки одинадцятикласникам),

представника від батьків Дудурич Ярославу Омельянівну, яка висловила палкі привітання для випускників та дала материнські настанови на подальше доросле життя.

    Звичайно, директор закладу сказала багато теплих слів та вручила подяки батькам випускників, які дійсно можуть гордитися своїми дітьми – нашими випускниками.

І в такі хвилини кожен випускник з радістю згадував ті чудові дні, коли він тільки почав ходити до школи. Як же це все чудово!

За роки навчання всі подорослішали. Не впізнати скромну сусідку по парті, вечірня сукня та завиті локони перетворили її на принцесу. Ну, а хлопчиська, тепер вони, як ніколи готові здійснювати гідні подвиги.

Звичайно, емоції, хвилювання переповнюють серця, хочеться сказати найтепліші слова, висловити найщирішу подяку. Наші випускники щиро дякували всім, хто навчав, турбувався про них, створював затишок протягом усіх 11 років. На згадку про себе вони вручили директору подарунок для школи.

    А потім одинадцятикласники плили у прощальному вальсі, в якому поринули у спогади, мрії, сподівання, відчули радість, смуток та світлу печаль.

     Хвилюючим був цей день не лише у випускників. Не менше хвилювалися і їхні батьки. Відчували, як шалено б'ється серце, а то зовсім десь зникав його стукіт, бо у вирій життя полетять їх пташенята.

     Згодом світанкова зоря покликала їх у незвідані далі, різнобарв'я життя, для праці та радості. До школи прийдуть нові діти. І вона, як турботлива мати, буде виховувати їх, навчати, наставляти і випускати в життя.

    Дорогі випускники! Запам'ятайте себе такими молодими, гарними, романтичними, з іскорками довіри до життя, надії на сповнення всіх мрій і сподівань. Не забувайте, що навчалися ви для того, щоб розум і серце віддати людям. Не заплямуйте доброго імені свого роду, честі своєї школи, котра дала вам путівку в життя. Будьте цілеспрямованими та наполегливими у досягненні мрій!