Учнівське самоврядування

Учнівське самоврядування  – добровільне об’єднання учнів, мета якого – сформувати почуття господаря школи, класу, вміння співробітничати на принципах партнерства, гласності, демократизму.

В наукових дослідженнях є різні види тлумачення цього поняття.

Учнівське самоврядування – це:

• метод, організації учнівського колективу, який забезпечує формування відносин, відповідальної залежності в колективі та організаторських якостей окремої особистості;
• складова частина системи педагогічних засобів, оскільки вирішує специфічні завдання єдиного колективу;
• результат педагогічної взаємодії вчительського і учнівського колективів;
• діяльність, яка здійснюється самими дітьми, включаючи постановку мети, її розробку;
• принцип організації життя колективу школярів.

Принципи, які лежать в основі учнівського самоврядування:

• розширення реальних прав та повноважень органів самоврядування; 
• свідомість, самодіяльність та активність учнів;
• доброзичлива вимога;
• регулярна почергова змінність виборного активу;
• відповідальність віковим та індивідуальним особливостям учнів;
• конкретизація колективних творчих справ.

Які завдання вирішує учнівське самоврядування:

• Сприяє навчальній та творчій діяльності учнів, виховує лідерів.
• Формує особистість з глибоко усвідомленою громадянською позицією.
• Забезпечує комплексний виховний вплив на учнів шляхом їх залучення до усвідомленої і систематичної участі у вирішенні важливих питань життя класу та школи.
• Формує ініціативу, здатну приймати нестандартні рішення, особистість.
• Забезпечує захист прав і інтересів учнів.
• Створює широке поле можливостей для самореалізації школярів в конкретних справах.
• Виховує почуття власної гідності, вчить досягати індивідуальної та суспільної мети.
• Відвертає дітей від асоціальних форм поведінки.

Лідер – (з англійського керувати, вести) – той, хто користується найбільшим авторитетом у якомусь колективі, учасник різноманітних заходів, який іде попереду інших. 
Важливим критерієм ефективності учнівського самоврядування є сформованість елементарного рівня організаційної культури учнів-лідерів (відповідальність, організованість, цілеспрямованість, емоційна єдність, дисциплінованість, багатий внутрішній духовний світ, потреба у творчості та виявленні ініціативи).

Зміст роботи органів самоврядування визначається, виходячи із ведучих видів діяльності, характерних для організації позаурочних занять з дітьми в школі. Такими видами діяльності є: пізнавальна, самообслуговування, художньо-естетична, спортивно-оздоровча, волонтерська, інформаційна.

Пізнавальна діяльність організовується і проводиться у таких видах і формах, як інтелектуальний марафон. Предметні олімпіади та вечори, різні ігри (КВК,»Де, що , коли?» тощо), конференції, диспути, консультації (взаємодопомога учням у навчанні), зустрічі з цікавими людьми і т.д.

Самообслуговування – це турбота про порядок і чистоту, акуратності, благоустрою, в т.ч. організація чергування, створення правового поля у всередині шкільного життя.

Художньо-естетична діяльність – це свята, конкурси, концерти, виставки, фестивалі, зустрічі. У кожній школі, як правило, цей напрямок займає одне із найбільш видних місць.

Спортивно-оздоровча діяльність завжди привертає увагу учнів, якщо вона правило побудована. Тобто. відповідає потребам фізичного розвитку та інтересам дітей. Проте її організація – справа відповідного органу самоврядування.

Волонтерська діяльність – це надання допомоги молодшим школярам, турбота про ветеранів-учителів, ветеранів війни та праці, організація допомоги багатодітним сім’ям.

Інформаційна діяльність завжди існувала у школі у вигляді усної та письмової інформації про життя школи. Але з приходом у школу нових інформаційних технологій і з необхідністю привчати учнів до життя в умовах нового інформаційного поля, у якому інформація має істотне значення для прийняття рішення, робота відповідного органа необхідна.

Учнівське самоврядування як спосіб організації життя колективу.

Методичні рекомендації щодо організації роботи учнівського самоврядування.